Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Тетяна Іванова - Юртина: ***НЕВИДИМИЙ НЕБЕСНИЙ ХУДОЖНИК - ВІРШ

Узимку постійно увесь горизонт є елітний, Все Небо білясте нависло на гурт вечорів. В вечірні години художник завжди непомітний, Малює він Захід палітрою двох кольорів. Мазок за мазком поступово лягає на Небі, Відкриється поглядам зимній похмурий пейзаж. У думах моїх миготить надзвичайна потреба - Наблизити Сонця вогнистого жаркий типаж… Зігріє і тіло, і душу хвилюючим сплеском, Небесним теплом пробіжиться по венам навкруг. Зі слів мелодійних плетуться слова-арабески, Малюючи трискладові… і згадається друг – Сердешний, дбайливий, чутливий і дуже уважний, Проникне і в смисли, і фрази, де струни душі, Пораненим птахом тремтять на морозі відважнім, Там Ангел настирливо просить: - Візьми, запиши - Залиш на листочку у зошиті думи, як страви… Ліричний, засмучений голос словесних отар… Коли горизонт за вікном догорає, згасає, І меркне Ярило німе в мерехтінні стожар - Небесного тіла, яке в сіру сукню вдягнулось, Цей одяг природи чаклунки - Небес діамант, Навіяв мелодію вальсу де ніжність заснула, Але, ще приваблює погляд елітний талант. 10.12.2025 за мотивами 2021-2022 Фото автора