Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Надія Тополя: прощай - ВІРШ

Скажи прощай і більш не говори нічого. Махни рукою в розпачі і йди. Невже ти думаєш, що у пориві горя Я кинусь через тебе на дно моря, Або надумаю накоїти біди. Не жди... Такої радості не заслужив. І не питайся ти мене вернути. Я вже не та. Тебе переросла, Переболіла, перетліла, з небес зійшла. Не хочу більш про тебе навіть чути. Я мала крила, ними хизувалась. Я мала спокій, ніжність і печаль. Я так тебе коханням огортала. Обожнювала, вірила і в душу запускала. А ти мене розкрилену пустив в самітню даль. Я лиш скажу тобі спасибі, За те що гартувалась у вогні. За те, що я не впала й не схилилась, А ,може, просто я дуже помилилась. Своє життя, даруючи тобі. Я вільна, я щаслива, я багата. Мої думки не мають меж. Я можу птахою літати, А можу просто так кохати. І вірити в майбутнє теж.