Хустка, це мого роду оберіг,
Це найкращий дарунок від мами.
Кличе додому на рідний поріг,
Там , де вишита доля рушниками.
Згадую я, отой прекрасний час ,
Коли матуся одягала хустину.
Вона, як сонце світила для нас
Стрічала із доріг на гостину.
Хустка для жінок, то вінець краси ,
чи в розквіті літ, чи в зрілім віці.
Чи молода, чи сніг впав на коси
Вона наче Мадонна у квіті.
На хусточці посіяні квіти
Краса у барвах весни - мамин рай.
Сяють наче зорі із орбіти,
Сплетений у віночку розмай .
О хустиночко, хусточко, хустко!
Ти є найкращий дарунок мами.
Одягну хустину і білу шубку,
Буду, як пані я поміж панами.
Одягну я мамину хустину,
Вона пасує до лиця мені.
Зустріну в зиму хуртовину
Розцвіту, як троянда навесні.
Хустки є маленькі, і великі .
Що лягають на жіночі плечі.
З тороками у золотій ниті,
Зігрівають від зим і хуртечі.
А давно вийшла із моди хустка
Для українки, то шляхетна святість.
Сяє яскраво квітка пелюстка
Оживає душа - дарує радість .
