Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: КОРОЛЕВА ГІР: ТИША ДЗВОНІВ - ВІРШ

ТИША ДЗВОНІВ Лиш тиша тримає всі дзвони в руках, Свічки́ догорають у темних світах, І місяць пливе крізь безмежність небес, А тінь обіймає, мов спогад чудес. І зорі сплітають мовчання в вінок, Дзвенить у просторі небеснім дзвінок, Сніги опускають свій білий покров, І цокання чути щасливих підков. Вітри розгортають моли́тви в полях, І сяйво розквітне у срібних світах, Тремтінням торкає душа небеса, Де пам’ять палає, мов чиста роса. І кроки лунають крізь тишу століть, Відлунням єднають і смуток, і мить, Згорають у полум’ї тіні без слів, А світло лишає свій вічний мотив. І пам’ять лягає, мов тінь на поріг, Де світло тримає лиш свій оберіг, І дзвони зливаються в спів в небесах, А в серці ховається спокій й краса. У сяйві розквітне мовчання весни, І лагідно світло торкнеться струни́, Де зо́рі палають, мов свічі вночі, А тиша дарує надії ключі. Лиш тиша всіх дзвонів обійме серця, Надійно сплете́ оберега-вінця́, І світло засвітить у пам’яті днів, Вдарує надії ключі і без слів. У сяйві спочине і смуток, і час, З’єднає мовчання у вічний контраст, Де дзвони і зо́рі зливаються в спів, А тиша тримає єднання мотив. 07.12.2025 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025