Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Надія Тополя: Зима. - ВІРШ

Так потихенько крадькома Прийти зібралася зима. Спочатку страху напустила, Потужні зливи запросила. Не притаманні геть зимі Ці мрячні і сльозливі дні. Скажи, де своє плаття діла? Невже ти так розледачіла, Що одягатись перестала, В осінніх мандрах заблукала? Свої пишноти розгубила Й по світу іншому пустила? Давай не будемо хитрити, Почнемо білий шлейф стелити. Туман розбризкаєм усюди Й повернем у сім'ю приблуди. Вже повертатись їм пора, Поки не кінчилась зима. Одягнем їх у білі шати, Щоби могли похизувати, Свої наряди показати. Ще й діаманти почіпляєм. Отак ми зимоньку встрічаєм!