Мамо... Чутно за вікном вітер,
Я б всі твої сльозини витер,
Всі твої думки тривожні забрав,
Щоб не було в їх печальних заграв...
Так швидко минають наші часи,
Твої струджені руки- відтінок краси,
Назавжди маленькі ми діти твої,
Хоч юність для нас- вже далекі краї...
Буває ніколи, буває, ніяк ,
Так мало ми мамі говорим подяк,
А мама не вічна ,а мама одна,
Буває весела ,буває сумна...
Мамо... Я загасив би всі твої болі,
Хай би вітер їх заховав десь у полі,
А ти вся у турботах бігаєш день,
Материнська любов- як верх одкровень..
Народжені ранки бачать твій труд,
Все для дітей ,для їх щастя споруд,
І вечір заснулий тебе поміча,
Вогником в серці палає Свіча...
Буває ніколи, буває, ніяк ,
Так мало ми мамам говорим подяк,
А мама не вічна ,а мама одна,
Буває весела ,буває сумна...
