Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Олександр Обрій: ЧЛЕНКИНЯ (18+) - ВІРШ

Вона – звичайнісінька дівка, ні-ні, не графиня, не блігерка, не депутатка, така як усі! Мисткиня хіба що... Зі стажем. Спілчанська... членкиня... Хоча й не мажорка, та їздить завжди на таксі. Від того, що кликали дівку усі як "членкиня", не те щоб депресію, мала вона відчуття, мов хтось – чи поет, чи філолог – колись її "кинув", конкретно і безповоротно, на всеньке життя... До дідька вар'янти "членючка", "членеса", "членциця", "члениха" та "членка" чи інша така ж "дичина". Прокотить Перун на своїй вогняній колісниці усіх, хто із члена це слово завжди почина! Чого ви ржете? Чи вам видно, як дівці хєрово? Безсилі молитва, таблетки, навушники й шлем. Отож терміново придумайте іншеньке слово! З поточного ж слова нарешті вже видаліть "член"!!! Гляди, й засміється царівна тоді, несміяна. Гляди, й розцвіте по-новому, пустивши ростки. Смішними здаються суспільством придумані ярма, коли розглядаєш приречені долі "членкинь"... Отож, в наших силах вже зараз спинити знущання. Давайте найкращих філологів, кличте сюди! А всі, хто душею до "членів" приріс, на прощання поплачте й одріжте. Згадайте своє дівування. Хто ж проти – то ви ще як слід не наїлись "пи..ди"... © Лесик Небокрай. (він же Сашко Обрій) 09.04.24