О жінко-загадко! Тебе не осягнути.
Ти мешкаєш у вигаданім світі.
На схилах скелі повсякденної спокути
Ти рідкісним є видом апофі́тів.
Думки примхливі у нестриманому плині
Здіймаються у небо неозоре,
У глиб пірнаючи, розщеплюються в синій
Туманності, утворюючи море
Уяви щедрої на образи пластичні,
Які переплелись у часі в'юнко.
Вони захоплюють в полон чуттів навічно –
Їх власниця природжена чаклунка.
03.12.2025
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
