Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Валя Савелюк: СУТНІСТЬ - ВІРШ

При-сутність — від-сутність… це не дві сутності, а одна, — коли вона у її протилежнім бутті у чиємусь, і у моєму, просторі-світі… …Душі притягуються взаємно по любові кожна своєї сутності: і виникає між душами — спільність: коли «я і я» стають «ми» — дружніми, ближніми, улюбленими, то між інтимними їхніми просторами, територіями, з’являється спільний острів, — куди тільки двоє вхожі — і ці терени спільні, на оазу довіри схожі… Коли у простір серця когось обраного допускаємо ми — відкривається з часом наче портал між його і нашим світами. Портал — це постійний зв’язок, це і є наявність іншого у фантомному, тонкому тілі, як у корпускулі, наскрізь у твоїй аурі, чи в особистому просторі. І тому усередині себе бачимо ми у близьких взаєминах з іншими — хоч людьми, хоч прирученими тваринами — дорогими для серця сутностями, бачимо їхні образи, милі і бажані, як серед пустель — оази… Бачимо їх як любі серцю со́нця або зірки, їхнього світла на полях наших душ — візерунки… А також бачимо невзаємності тупики й огорожі на стіни бетонні, непробивні, хащі і нетрі у спільному просторі — схожі… І як сміття, що невідь звідки візьметься на чистій поверхні води — бачимо відступи і майбутні зради… Про надчутливість між ближніми написано досвіду товсті томи, бо тільки Любов і її при-сутність утримує разом атоми… Відсутність же — коли того, хто був — зник він, його нема, хоч і не знає ще серце, та бачить душа що у спільному просторі — замість оази — яма… На острові спільному душа вже самотня-сама… Енергетична вирва — порожня і мовчазна, від-сутність, як меч Дамоклів, холодна і неодступно наявна… Розбився портал — не зімкнувся навіть, не зник, — розкришився всередині себе наче, все тепер у особистому Просторі навіть мовчить інакше… Порожня тиша — мертва і мовчазна, дірою чорною зяє аура продірявлена: усе, що притягне діра — ковтає, живі ще слова і сліди — переробляє на спогади… …Довіру вбити — все одно, що загасити зірку, замість порталу любові знайти чорну космічну дірку — і не для того, щоб все забути, знищити, а — з того боку Всесвіту з-берег-ти. Наші поля, наші портали і промені, паралельні наШІ світи… 02.12.2025