Дорога довгая моя
Усе лежить. Йду нею я
З минулого у майбуття.
Дорога це мого життя
Єдиного на світі цім.
Допоки дихаю на нім,
Допоки серце б’ється, я
Іду дорогою життя,
Стрічаючи на нім усе, –
Що щастя і біду несе.
Я перше намагаюсь брать,
А друге – завжди оминать.
Як змоги оминуть нема,
Як не старався, все дарма,
Тоді з бідою йду я в бій,
Доклавши всіх зусиль, щоб тій
Біді покласти всій кінець
І назавжди, адже терпець
Мій, хоч і є, та не без меж.
Вони у нім наявні теж.
Дорогою життя я йду
До щастя світлого. Дійду
До нього я і буду жить
У нім кожнісінькую мить,
Цлісінькії ночі й дні,
Допоки серце у мені
Іще ритмічно стукотить,
Допоки я дишу щомить,
Допоки не порветьься вмить
Мого життя предовга нить.
Євген Ковальчук, 24. 11. 2021
