Червона сукня – мов троянда-квітка,
У ній палає пристрасті вогонь.
Моя хода – мов грація лебідки,
І серце в полум'ї моє либонь.
Вона горить, немов світанку пломінь,
І сяє серед вечорових мрій.
Вона – чарівний, милий серцю спомин,
Що тихо розквітає у душі моїй.
Червона сукня – подих світла й казки,
У ній – я мов троянда у саду.
І кожен рух – мелодія прекрасна,
До неї я крізь спогади іду.
