Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Ганна Верес: Не перший рік війна з руснею - ВІРШ

Не перший рік війна іде з руснею, Тож тисячі покладено життів. – Чому ж такий гуманний світ із нею? – В думках мій мозок рився, аж спотів. – Де квіт Покровськ, там змучені руїни, Такі сліди лишає «руський мир». Умилась болем-кров’ю Україна, Бо ж «брат по-братськи» без жалю громив. Лежить асфальт увесь у дірах-ранах, Будинки, мов істоти без очей… Їх вибили, так звані «руські вані», Хоч в венах декого і наша кров тече. Димовища і згарища усюди, Здається, зникли навіть небеса, Невже й цього світ знову не засудить, Чи вже не розуміє «ні біса», Коли готовий руку подавати Тому, чия по лікоть у крові, Продовжує традиції він «ката» ,* Котрий людей мільйон зі світу звів? Як можна тиснути такому руку, Хто на пів світу нагло замахнувсь, Укинув не одну країну в муки І наш народ, що встояв – не прогнувсь? 6.11.2025. * – В.Сталін. © Ганна Верес Демиденко