Зима-красуня нині розгулялась,
І це відчутно всюди у окрузі.
Тут зігріває душу серце друга,
Коли від стужі явно в тілі млявість.
Іду в наш парк, сліди як візерунки,
Хрумкий сніжок скрипучий під ногами,
Співучими і рівними рядами,
Складає нотні всі кристали струнко.
Мелодія повільна ледве чутна,
Іскристий простір, як надмірна радість,
Свідомість вабить, де любові градус,
Пірне з розгону в снігову фактурність.
І крикне вголос - славна в нас природа! -
Воістину Зима – художник вмілий,
Малює краєвиди дуже сміло,
Де повно у фантазіях свободи…
24.11.2025 за мотивами 2016
Фото автора - Зима 09.01.2016, сніжний простір на якому тіні від стволів берез.
