Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: КОРОЛЕВА ГІР: ВЕСЕЛКА НЕВИДИМИХ ГРАНЕЙ - ВІРШ

ВЕСЕЛКА НЕВИДИМИХ ГРАНЕЙ Не грає барвами веселка, Затих вже й клекіт журавля, І тиша ніжна дуже злегка Торкнулась серця скрипаля. У небі сутінки поволі Розкрили крила для зірок, І всі думки́, мов на роздоллі Кудись щоразу роблять крок. Не грає барвами веселка, Але в душі́ живе тепло́, Немає в сутінків люстерка*, Щоб віддзеркалення було́. Там світло ніжності і віри Там крила тиші й доброти, І навіть ніч немає міри, Коли в душі́ ростуть світи. Не грає барвами веселка, І тиша в серці, мов туман, Але в душі́ надія ле́гка, Що десь розвіється цей стан. Коли у темряві зникає Барвистий подих дивних мрій – Любов, як полум’я палає Й веде крізь ніч у світ надій. І навіть сутінки глибокі Не зможуть мрії зупинить, Бо в небі зо́рі, наче кроки – Доро́га в завтра, шлях у світ. Не грає барвами веселка, Та грає барвами душа, І все складає до пуде́лка** Й думками все це прикраша. 26.11.2025 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025 ЛЮСТЕРКО* - дзеркало ПУДЕ́ЛКО** - коробка, шкатулка, футляр