Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: синяк: ІДУ ЖИТТЯМ - ВІРШ

Безсонна ніч пішла десь в небуття, І сонце встало із промінням чистим, Я вдячна Богу що іду своїм життям, За дні, що опадають жовтим листям. Перебираю в спогадах й думках, Все те, що вже змінити неможливо, Не може бути іншим цей мій шлях, Де я була по-справжньому щаслива. Там я була, так як і всі - жила! Сіяла жниво, там збирала зерна, Мого життя та долі хоругва, Тут не була розгорнута даремно. На цій землі якийсь лишаю слід, Комусь і він стає дороговказом, Йшла як могла, наперекір і вбрід, Не несла в душі підлості ні разу. Не мала заздрощів, такого відчуття, моя душа і до цих пір не знає, Любов і щирість, світлі почуття Я ці слова, мов квіти вам лишаю. Не стану жалкувати про цей шлях, Що десь я поміж інших загубилась: Не поле перейти - прожить життя, Я ще іду, і горда, що не збилась. Галина Грицина.