Нині важко розігріти тебе,
Ватра бажань не горить.
Бути зі мною в ліжку мре,
Холодом кажеш мені цить.
Так не часто з тобою бува,
Сьогодні якраз той день.
Не горять злягання дрова,
Вислизаєш з обіймів жмень.
Зі мною не хочеш говорити,
Жаги твоєї рівень мінорний.
Тіло твоє, як льодом вкрите,
Не пройма тебе рух жодний.
Сховалась отак під ковдру,
Нема смислу з тобою бути.
Нині до мене надто сурова,
Хіба надія, - буде ще круто.
14 листопада 2024 р.
Як мед, то й ложкою - так не буває!