Коли твої вмирають діти,
Нема страшнішого у світі.
В житті триває довга ніч
І біль, нестерпно біль кричить.
Найважчі наступають миті
Коли їх треба відпустити.
Гортає пам'ять сторінки,
Страшної повісті війни.
Перед тобою фоторамки,
Минулого ясні світанки.
Де ще усміхнене маля,
Тримає в ручках їжачка.
І не спиняють біль ці ліки,
Сліз розлилися довгі ріки.
Немає діточок, нема.
Кремлівська вбила їх рука.
