Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Олександр Обрій: ОБУХІВ - ВІРШ

Гучно в скроні бухав, бухав, відганяючи злих духів, закликаючи "Обухів", обісратись грізний страх! Втім, обухівська структура для тонких натур – тортура, цей папір – для товстошкурих, для жорстких мужицьких срак. Багатьом в нагоді стане, заживляє хворим рани, пострадянський, грубий, сральний. Лиш його завжди я брав, на завод йдучи й на цвинтар. Вдвічі важчий (на хвилинку!) за тендітну "Кохавинку". Майже 200 грам добра! Сорок літ з папером разом – якість, витримана часом! Багатьох схопив маразм із перших користувачів. Та коли чітка потреба – много розуму не треба, не судоку це й не ребус: відмотав, підтерсь, – в архів. Він покращує реальність, в чистоті тримає анус, я без нього не зостанусь, бо "Обухів" – це любов! На усе життя і більше (бо й в труні із ним тепліше!). Лісом, пращурами дише, повертає до основ. Із самих азів, і буків він несе палітру звуків. Хай живе рулон "Обухів" у легендах і піснях! Знають це дорослі й діти, що не варто довго бздіти, лиш його відкрийся світу, в туалет торуй з ним шлях! Тріумфує чистий анус! Я папірні низько кланявсь. І рулонами свій "Ланос" навантажив до країв! Ти ще той пустун, "Обухів" – вщент фантазію розбурхав! Ну а ще тебе, братухо, в ковбасі весь рід мій їв... © Сашко Обрій. 18.02.24