Дріботіла вода
Із небес до землі.
Я збирала той дощ,
Я була тим дощем.
Мерехтлива слюда -
Я ковтала її,
Не ховаючи сліз
І просила іще.
Доки вітер не вщух,
Доки гуркіт не стих
Я звивалась змією
У танці води.
І лише коли вчула
Із власних вуст сміх,
Опустилась додолу,
Позбувшись біди.
Гарно 
