Осінь прощається з нами,
Погляд сумний в листопаді,
Хмари укриють і плями
Ляжуть на землю сніжком.
В ніч тріскунець буде днями,
Діти сніжку будуть раді,
Пильно вдивляються мами,
Як сніговик під вікном,
Виріс із першого снігу,
Діти зробили бабусю,
Всі поспішили з розбігу,
З моркви зробити їй ніс.
Сніжна пора, це на втіху,
Зростом маленька Ягуся,
Видала свою інтригу,
Що хоче бути, як гість,
В дружній компанії діток,
Та веселити малечу.
Бабушка сніжна всі миттю,
Мовила гучно слова: -
Зимушка сніжна – не літо,
З неї не буде вам втечі,
Я подарую всім кисень,
З вечора і до рання.
Це звеселило малечу,
Що сніговик цей Ягуся
Вдячність промовила гречно,
Ротик розкрила смішний.
Снігом усіх забезпечу,
Мовила щиро бабуся,
Буду радушна, безпечна,
Я для малят до весни.
18.11.2025
Фото автора - Сніжна бабуся Ягуся.
