Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Тетяна Купрій - Кримчук: *** - ВІРШ

у країні, де дощі ніколи не втомлюються падати, я все ще чекаю на диво — на зустріч з тобою. у країні дощів можна потай поплакати, та з небом осіннім пролитися в землю сльозою. у країні дощів живу пересадженим деревом, та жодна з гілок моїх тут не стане дібровою. у тутешніх містах не знають мого коріння, у тутешніх містах говорять не рідною мовою. у країні дощів поміж звуків чужих, звичок, запахів, розчинитися можна у сірій буденній похмурості. але в мене є ти, тільки в іншій жорстокій реальності ти виборюєш право на мирне життя на межі болю й мужності, і тільки думками «Живий! Слава Богу!» рятуюся. щоденно молю, від страждань відвести, від полону... крізь відстань стає моїм емоційним заземленням — твій голос, коли його чую, на тому кінці телефону. © Тетяна Купрій, Німеччина, 2025