Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Горова Л.: Дорога ХІІІ - ХІV - ВІРШ

ХІІІ. Нестерпне ревище клаксонів. Чотири знаки - лік доби.* У тридцять побіліли скроні. Юнацький профіль загрубів. В коротку мить зігріє спомин: Дорога, сонцем осяйна, Дім, що чекає, щастям повен, З якого вивела війна. Колишуть спомини і гріють, І добавляють сенсу мріям, В обійми мамині несуть. Буває, важко осягнути: У долі злій що може бути - Мамони бал чи Божий суд? ХІV. Мамони бал чи Божий суд Платня мандруючому люду? - Чом, Боже став? - Ягнят пасу. І пастиму, вже скільки буде. Бо свічку кинули під спуд. А малася гонити морок. Тому і кров, тому і блуд, Тому і ллється скільки горя. - Побач ягнят Твоїх, пробач. Бо як до горя, то у плач. Як заблудив, тоді забекав... Знайди, верни, поговори! Без Тебе - тільки допори Вела дорога в дощ і в спеку. * На день публікації - 1362 доба повномасштабної війни.