(в дарунок матері загиблого воїна з Вінниччини Олексія Зінов'єва, пані Ірині за виготовлену ляльку-мотанку.
З циклу «МИТЦІ ДЛЯ «СОЛО» Й «СОЛО» ДЛЯ МИТЦІВ»)
Гойдався біль між хвилями руїнно,
Торкався серця й слізьми виливавсь.
Молилась Матір щироукраїнно
За Сина. Він, із Неба, й «обізвавсь».
Прийшов у тиші. Доторкнувся дивом.
Відчула Матір і пішла в «політ» –
В кулак зібрала волю вільним чтивом
І кольорам вузлів піддавсь граніт!
Мотає ниті і тканинні зводи,
Дарує іскри втомлено живим,
Тримає небо і вогненні води
Невтомна жінка поступом святим!
Марія Дребіт (Голодрига)
15.11.2025 Португалія
