Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Горова Л.: Дорога ІХ - Х - ВІРШ

ІX. Була за все їй щира дяка, Путі, що майже довела, Гладка і недоладна, всяка, Мене до рідного села. А я - така дорожня мавка: У кОсах вітер, в мештах пил, Присісти - й те не завжди м'яко, Й не сухо, дощ коли скропив. Але для здійснення бажань Ні сили ні часу не жаль, Ні древка - стало як ломака. Опертям бути - важко теж. О мить, коли дісталась меж! Аж раптом - ні шляху, ні знаків. Х. Аж раптом - ні шляху, ні знаків. Направо мла, наліво мла. Помилитися? Посипать маком? Тікать на древку помела? Незібрані опали злаки, СопУх на полі, дим гірчить. Мені від того переляку Не врятуватися нічим. Колись, бувало, руки мами У миті страху обіймали. Обійме хто сьогодні тут? І де мій шлях, яким нестримно Неслися ноги пілігрима? Утоплена розмітка в бруд...