Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Надія Тополя: Мрії - ВІРШ

Розбіглись мрії по полю, Шукаючи плекану долю. І тільки чорні згарища Зустрічають їх і пожарища. Горіли думки збентежені, Шукали шляхи обмежені. Ховали ясні промінчики У річці і під камінчики. Блудили по лісі темному, Містками ходили підземними. Рвались на волю -воленьку, Прикрившись листочком кволеньким. Ои мрії, куди ви рветесь, Куди стрім- голов несетесь. Там далі поля не кошені Та и в гості ви не запрошені. Може на трошки в друзі, Поки трава росте в лузі. Бо треба її косити, Прибрати і поносити. А далі мріи більш не треба. Згубилась у них потреба. То ж мріите на свому полі, Шукаите в рідні свої долі. Ви ж мрії думками багаті. Ростіть в українськіи хаті. Тут вас любити будуть. Ніколи про вас не забудуть. А мрії по полю гуляють, Зернинки на весну збирають. Щоб колосилося жито, Водою джерельною вмито. Забудуть про чуже поле. Полинуть на небо прозоре.