Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Маргіз: Я звикну - ВІРШ


Маргіз: Я звикну - ВІРШ
UA | FR | RU

Поезії для дітей (не для дорослих)

Бібліотека | Поети Клубу Поезії | Спілкування | Книгарня | Літературні премії | Контакти КлПоезії |

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 1
Немає нікого ;(...

Пошук


Перевірка розміру




Я звикну

Я звикну Людина до всього звикає. Навіть спати міцно під обстріли. Страх таки поступово зникає. Довіряю життя тобі, Господи. До всього звикає людина: відсутності світла, тепла і води. До чого не звикне, єдине: до втрати домівки й рідні... Все решта - пусте, неважливе. Багато що втратило сенс. Біль втрати забуть неможливо, до горя, свого чи чужого, не звикнути теж... Життя то таки найцінніше! Не успіх, не гроші, не речі. Пусте ж відпущу якнайшвидше. Залишу любов лиш у серці. До іншого звикну... Н. Пашутинська

ID: 1051441
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 14.11.2025 16:05:59
© дата внесення змiн: 14.11.2025 16:05:59
автор: Маргіз

Мені подобається 7 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (110)
В тому числі авторами сайту (9) показати авторів
Середня оцінка поета: 0 Середня оцінка читача: 0
Додати коментар можна тільки після реєстрації
Зареєструватися може будь-який відвідувач сайта.




КОМЕНТАРІ

Життя то таки найцінніше! 16 sp
 
Катерина Собова, 16.11.2025 - 14:43
17 17 Тяжко на душі, коли доводиться звикати до війни. Не втрачаймо віри і надії на прихід мирних часів. Тримаймося! Дуже зворушливий вірш!
 
Маргіз відповів на коментар Катерина Собова, 18.11.2025 - 12:20
Живемо з надією, сподіваємось на мир. Дякую Вам, пані Катерино, за розуміння та підтримку.
 
Чайківчанка, 15.11.2025 - 11:38
hi 17 Це правда закрила вікна ,то навіть не чула тривоги.Пробудилась від відбою тривоги.То за той час би дим лишився після мене. biggrin Хай всіх береже Господь від ворожих куль!

Людина до всього звикає.
Навіть спати міцно під обстріли.
Страх таки поступово зникає.
Довіряю життя тобі, Господи.
СМІХ І ПЛАЧ! ЛИШ ХВОРОБИ РІЗНІ БЕРУТЬСЯ ВІД СТРАХУ І ХОЛОДУ.АЛЕ НАДІЇ НЕ ВТРАЧАЄМО НА ЩАСЛИВИЙ ЗАВТРАШНІЙ ДЕНЬ.
 
Маргіз відповів на коментар Чайківчанка, 15.11.2025 - 19:38
А мене вже лиш кішки мої здатні розбудити під час тривоги.))) Сама собі дивуюся.))) Але це тимчасово: восени та взимку можна й відіспатися, поки вікна зачинені, а як прийде літечко спекотне, знову сидітимемо без сну разом із совами.))) Бережи нас, Боже!
 
liza Bird, 15.11.2025 - 07:27
Війна дала зрозуміти що найцінніше... frown 16
 
Маргіз відповів на коментар liza Bird, 15.11.2025 - 08:42
Саме так, пані Лізо. Багато чого взагалі виявилося, як то кажуть, не "нашим", не "моїм", а раніше здавалося таким важливим.
 
Ніна Незламна, 14.11.2025 - 17:20
12 12 16 17 На жаль, важке сьогодення... 17 Проникливо, з душевним болем написаний твір. Треба триматися, ми сильні духом! Удачі! flo13 flo36
 
Маргіз відповів на коментар Ніна Незламна, 14.11.2025 - 21:16
Дякую, пані Ніно. Тримаймося!
 

Нові твори
наступного разу
Поезія для дітей