А я чекала на дзвінок від тебе
І рахувала краплі за вікном.
Око натер льняний обрізок неба,
Відбиток цей закарбував блокнот.
Невже тобі немає, що сказати?
Я розумію іноді без слів,
Аби могли ми тільки помовчати,
Відразу б настрій колір свій змінив.
Здавалося година майже тиждень,
Самотній тиждень затяжних дощів.
Сум серденько безжально моє тисне,
Якщо ти цього дня не подзвонив.
