Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Горова Л.: Дорога І - ІІ - ВІРШ

І. Вела дорога в дощ і в спеку Між різнотрав'ями узбіч. Мітли чи списа біле древко - Як опертЯ, нічого більш. То припікала, ніби деко, То в мешти хлюпала води, То терном пригощала терпко, А то підносила меди. Її додала рік за роком: Вузенький плай чи шлях широкий Із парою роздільних смуг. Спиралася на древко біле, По різному дорога бігла: Вела до гір і до яруг. ІІ. Вела до гір і до яруг Моя дорога, та бувало, Коли мозоль собі натру, То прямувала до привалу. Спочинком підіймався дух, Задарювали тінню вільхи. Я ж відала, куди іду: Мене нові чекають віхи! Вони здавались близько так! Та злісно гравій шурхотав, Котився ямам у пащеки, В тонким підборам западню. А там хіба я зупинюсь, Де не завжди ходити легко?