Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Костянтин Вишневський: Мишоловка - ВІРШ

Мишоловка Купив господар якось в дім обновку, А миша те почула і у ґвалт! Бо не аби що, а новеньку мишоловку, Для нишпорки малої то не жарт! Вона до подружок своїх швиденько, До курки, до корови, до вівці, Ті похапцем послухали руденьку: - А нам то що? Нам нецікаві речі ці! Поглянь де ми, а де та нова пастка, Ти нас тут не бери на переляк! І не займай проблемами, будь ласка, Вони нас не стосуються ніяк! Пізніше в пастку втрапила гадюка, Дружина фермера узялась витягать, А та її зубами та й за руку! Ой лишенько! Хто ж міг про те прознать? У спробах врятувати свою любу, Господар втратив спокій, апетит і сон, Сокиру взяв і до колодки Рябу – Цілющий жінці наварив бульйон. Невдовзі родичів приїхало пів світу, Сказати хворій теплого слівця, А рідних треба було пригостити, Тож у казан тепер пішла вівця. А потім доля, невблаганна словом, Життя навіки вирвала з грудей… На похорон зарізали корову, Аби було чим накормить людей. Дивилась миша на усе те крізь шпаринку, Дивилася, та й думала собі, Як є проблем багато, на хвилинку, Які геть не стосуються її!