Я руйную дім нещастя
І будую дім
Справжнього людського щастя
В світі цім земнім
І запрошую до нього
Я людей усіх,
Щоб впродовж життя усього
Жити в нім, щоб сміх
Радісний, мов річка, лився
Замість сліз гірких,
Щоби кожен ним ділився
З ближнім, а важких,
Темних почуттів позбувся
Всіх і назавжди,
Щоб повік не повернувся
У полон біди.
В домі щастя лиш щастиме
Людям всім. У нім
Кожен з них в душі нестиме
Щастя. Щастя дім
Порятунком їхнім стане.
Будь-яка біда
В ньому, наче лід, розтане.
Все, чого жада
Кожен з них, у нім здійсниться,
Втілиться в життя,
Навіть те, що нині сниться.
Світле майбуття
Матимуть вони у ньому.
Разом з ним же жить
В щастя домі чарівному
Будуть кожну мить,
Доки серце буде битись,
Доки вже навік
Не посміє зупинитись,
Як скінчиться вік.
Євген Ковальчук, 08. 11. 2021
