Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Калинонька: Час не спинити… - ВІРШ

Тихо зажурилась чарівниця -осінь, Бо час вже невпинно іде до зими... Вже не вабить очі неба темна просинь Й втратили красу всю з листя килими. А була красуня рижо-золотава, Вітер цілував їй золоту косу По садах ходила , як чарівна пава, Задивлялась в річку на свою красу. Та час не спинити.Й в людей так буває... Нічого не вдієш... Бач таке життя... Забирає вроду , сили забирає, І приходить старість ,й нема вороття. Летять наші роки , наче бистрі коні, Навіть і не встигнеш глянути назад... Вже дорослі стали наші сини й доні, І крадеться в душу пізній листопад. Сипле наша осінь золотавим листом, Павутини срібні в коси нам снує, Зігріває душу калини намистом, Й дякуємо Богу , що вона в нас є! ,