Вранці сонні.. чай та кава.
Прокидаєшся цікава…
Намащу я бутерброди,
Знов не знайдемо наш одяг.
Душ і фен, мій – телевізор…
Ранок – це пора сюрпризів.
Ванну хтось зайняв відразу!
(Загризу, Моя…Прекрасна)
Всі ми «сови», якщо спати,
«Жайворонки», як літати...
Вранці рано (чи то пізно)
Вимикаєм телевізор...
Вечір тягнеться до ночі,
Чи до ранку, якщо хочеш…
Інтернети та планшети...
Від шести у нас дієти…
Чи ми спали, чи на потім,
Та деремо знову рота.
Ось світанок, тут і сон...
Знову будить телефон!..
Роздираємо все рота…
Пів-на-восьму! На роботу!!!
…Знову вранці кава… кава…
Я цікавий, ти цікава...
Ледве з ліжка –знов відразу
Навмання до унітазу…)
Ти біжиш, я чимчикую,
Бо по голосу вже чую –
Ти завжди у мене перша…
Навмання.. (ну як саперша!
Одне око напівсонне,
Друге, ніби від безсоння
Чи закрите, чи в тумані…)
До дверей – ти знову в ванній…
Я ж – у ліжко… сон дивитись…
Ранок – то ж пора сюрпризів…
Ти збиралась на роботу,
Але ж сьодні вже субота!..
Ти знімаєш сукню модну,
Знову просишся під ковдру.
Не пускаю – кривиш рот…
«Мила, тут у нас дрес-код!
Всю білизну, навіть «боді»,
Залишаємо на вході
Та завдаток на рахунок –
Ніжний в губи поцілунок…»
Ну, тоді вже буде добре –
Залізай хутчіш під ковдру…
Нижче… нижче… Грійся там.
Das ist gut!!! Шерше ля фам...)))
2016 р.
