Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Ігор Козак: ПАРОСТОК НЕЗЛАМНОСТІ - ВІРШ

Я маю світло у своїй душі І темрява мене не подолає. Слова насінням проростають в глибині Написане душею не згорає. Збираю свої рими з намистин Серед руїн завжди шукаю сонця Я знаю, що у світі не один Розбите серце маю у долоньці Посічене болючим свистом куль, Уражене ще й спогадом щемливим Були часи, коли надії нуль, Але з словами виростають крила, І віра стяг здіймає в небеса Над попелом, коли навкруг руїни А за вікном вирує листопад Лиш спогад весняний дарує крила. Любове, о натхненнице моя: До світу і людей, до України ! Зорею будь у найтемніший час І паростком незламності в руїнах. 10.11.2025 р © Ігор Козак