Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Незламна: Осінній сад - ВІРШ

Осінній сад не плаче — він дозрів. Він знає все: і сонце й першу втому. Не кожен лист збагне вогонь вітрів, Але усі впадуть, щоб стати домом. ​І я така — дозріла і жива, Стою у нім, як дерево у полі. Мій корінь — тиша, а гілки — слова, Що рвуться в небо і шукають волю. Мине і дощ, і тиша згірклих днів, Час опаде, мов листя, непомітно. І я зросту із власних дивних снів — У іншу осінь, світлу і привітну. І мо' тоді збагну я лиш усе, Чого боялась, що хотіла вчора. Хоч промінь згас, та серце ще несе До того дня, де вже немає горя.