Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Емма Конвалiя: Жити! - ВІРШ

Годувалися снами і мріями, Не говорили, а діяли, Сіяли, а тепер пожинаємо, Гостре каміння збираємо, Бліде́, ніби з місяця зроблене. А вчора був місяць втомлений, Втоплений у вино, геть багряний, Наче наші розпечені рани - Вони ниють і креслять у душах болючі взірці. Ну і хай. Як болить – значить ми не мерці, Значить теплі, і кров б’є у жилах, І вогонь у серцях ще не згас. Значить є у нас воля і час Розкида́ти каміння знов (Хай то буде каміння з-за пазух) І триматися разом. (Без каміння між нами тепліше.) Отже нумо скоріше Засівати поляни квітами, Гори – рутами, поля – житами, Зігрівати і квітнути, Заплітали волошки у коси І вінки з медового проса, Золото з синім носити, Любити, І жити, жити...