Над безоднею поезії та прози (із творів мого товариша)
(роздуми про твори вісника Міжнародного літературного конкурсу «Наука Осені» з нагоди 100-ліття Марка Богославського)
Ідеї часто приходять і в образах зорових. Так з'являються поезії. Вірші сильні, а іноді великі.
Потім вони, обдумані чи відчуті, втілюються у словах. Слова в'яжуться в поетичну тканину тексту. І на виході - шедевр.
Поетичних шедеврів у ході цього конкурсу не виявилося. Шість членів журі розійшлися у своїх думках... А люди вони гідні та досвідчені. Редактори, поети, митці.
Тож на них навіть накинулися деякі поетеси та поети... Дивно не розуміючи чи не бажаючи розуміти, що поет не може бути злим, апріорі!
Випади та ескапади скривджених оцінками вгризлися у простори інтернет-спільнот. Тут пішли в хід уже й не літературні лексикоми... Іноді навіть соромно читати. Адже члени журі читали їхні твори. Обмірковували, зважували... А творів у книжці на 260 сторінок багато.
Ну, тут справа у вихованні.
Можна все змити із лиця, не можна змити лише виховання…
І не буду про це тягти резину моралізації.
Так чи інакше, поети шукали свій шлях…
І призери були визначені.
Хоча перше поетичне місце не дісталося нікому…
У цьому нарисі не називатиму жодного імені. Кожний справжній поет надає віршам своє звучання, оригінальне... А саме ця відсутність і бентежить поціновувачів літератури. І, якщо автор, цього не розуміє – треба зайнятися іншою справою.
Проте твори прозових текстів порадували. І принесли помітні результати, вагомі. Важливі, як в літературному значенні, так і у загальнолюдському.
Усі вони, маю на увазі, твори переможців конкурсу та деяких інших авторів, присвячені пошукам ідеалу любові... Кохання у найширшому значенні. Ці пошуки іноді призводять і до розчарування. Але, наприкінці твору читач зазнає катарсису. Перевірено.
Одні автори, так я міркую, творять у хвилини смутку і замовкають у хвилини радості. Інші навпаки. Це особливо цінно в наші дні. І пояснювати тут нічого не треба. Література – не догма.
Філософські роздуми, сатиричні замальовки, любовна та громадянська лірика, сюжетні історії на військову тему, що наближаються до балад чи новел – ось наповнення цієї нової в Україні книги.
Всі - абсолютно всі - твори збірки змушують читача задуматися і спробувати розібратися в нашому житті. А іноді й розібратися в історичному процесі, розглянути проблему співвідношення зусиль народу та його особистостей, героїчних, не героїчних…
Тож, конкурс вдався. І збірник його творів видався живим.
