На жовте листя паморозь осіла,
від холоду, аж почорнів Дніпро
та осені нема до цього діла,
їй днів аби примножив тільки хто.
Лелітки снігу збилися у хмари,
тримають небо з димарів дими,
в холодні шиби глипають Стожари,
бо скільки тут лишилось до зими.
Перехворіла осінь листопадом
і золотавим жовтнем відцвіла,
тепер від нас іде похмурим садом,
де зовсім не лишилося тепла.
06.11.25р.
