Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Коток Оксана: Байка про вишиванку - ВІРШ

В степу широкому ще на світанку, Коли всі трави росами умиті, Якось зустрілися дві вишивки З цупкого полотна, узорами розшиті. Перша зужита працею важкою, Проста, непоказна і пахне потом. Віки гарує і серпом, і булавою Із кредом козака і патріота. За пазухою хрестик гріє душу. Такий наряд не втримають кайдани. Її в неволі не приручуй і не змушуй. Живуть такі сорочки поміж нами! А друга вишиванка ніби й гарна, Цяцькована, проте якась пом'ята, Розхристана, кайма уже неладна - Цей одяг криє блазня й супостата. Вона простому люду осоружна, Мабуть уславлена убогими ділами. Ох, як же бути зрадником сутужно! Живе й таке лахміття поміж нами! Мораль проста у цій нехитрій байці, Вона не вчить, лиш правду відкриває. Не кожен патріот у вишиванці, Не кожен - ворог, що її не має.