Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Ганна Верес: Шлях у вічність - ВІРШ

Він не поспішав у вічність, Бо ж мав до життя любов, Не знав, що буває відчай, А мо’, рятував сам Бог? Він жив, як живуть мільйони, І іншого не бажав, Почувши тривожні дзвони, Тремтіла листком душа. Побачив, як Україну Змітає москва з землі, Як мовоньку солов’їну Ненавиділи в кремлі, Тому й зайняв оборону У перших її рялах. Стояв там не за корону – За рідної хати дах. Він вірив у Україну, У мужній її народ. Мав лет боєць соколиний, Здавалося, не збороть. Та ось крило обважніло – І кров потекла із ран – Не втримало воя тіла… Небесний почувсь орган. Десь тихо ридала доля, Відчувши уласний гріх. Навколо казкове поле – До вічності то поріг. 14.10.2025. © Ганна Верес Демиденко #Ганна_Верес_Демиденко