Дивлюся вглиб у себе, дивлюся по новому,
у думку каламутну спрямовую потік,
я розчиняюсь зараз ідихаю свідомо,
щоб гомін сьогодення мене не відволік.
І сила напуває із кожним вдихом тіло,
і з видихом виходить напруга, страх і сум,
я тут, я є і зараз це все чого б хотіла,
тут всеосяжна тиша поглинула весь шум.
Дивлюся по-новому, зарлющуючи очі,
і бачу світле сонце, що є поміж грудей.
Я тут побути хочу, йти й повертатись хочу
до себе й не лишати зачинених дверей.
