За птахами відлітає листя,
Затихають в небі голоси.
За дощами тихе сонце блисне:
Пізня осінь — золоті плащі.
І птахами листя мовить:
«Вільне - як повітря, сонце і вода!»
А душа за ними в вирій схильна,
А любов у серце заглядає.
Маю серце-птаха, думи — мрії,
І шукають волі голоси:
«Підіймайся ввиcь і будь щаслива,
Як троянда в вранішній росі!»
Чудова поезія! 
