Наче чарівниця,
Мова вікова.
Є у ній скарбниця.
В ній скарби-слова. –
Скільки? – Не злічити.
Безліч їх у ній.
Як же помістити
Всіх їх в ній одній
Вийшло? – Таємниця
Це. Мабуть-таки,
Мова – чарівниця
Дійсно. Ми думки
Виражаєм нею
Всі та почуття,
З нею, мов з ріднею,
Протягом життя
Живучи. У мові
Всі злились вони,
В кожнім диво-слові
Ще із давнини.
Мова нам слугує
Ще, щоб називать
Все, що є, існує
В цьому світі. Знать
Ми її повинні
Всі, як слід вивчать.
Кожній бо людині
У пригоді стать
Може рідна мова
І у ній стає.
Сила диво-слова
Поміч нам дає
Труднощі долати,
Знищувати в прах,
Вщент і досягати
Успіху в ділах.
Євген Ковальчук, 01. 11. 2021
