Іду життєвим шляхом в осінь,
Крізь буревій й холодні роси,
Вже й падають сніги на коси,
Душа весни та літа просить...
Цей шлях з молитвою до Бога,
Всі молитви Він завжди чує,
За все я вдячна:" Алілуя!"
В них припадаю до Святого.
Ще моя осінь всіх пригорне
Теплом від "бабиного літа",
І сходить знов озиме жито,
І крутить Бог життєві жорна.
Дивує серце щедра осінь,
В душі не стану сумувати,
Доріг незвіданих багато,
Ступаю впевнено по росах.
Скільки пройду - відомо Богу,
Всі ці дороги і стежини,
В життєвім вузлику - нічого,
Лиш бережу звання - Людина.
Галина Грицина.
