Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Геннадий Дегтярёв: Шекспір. Сонет 15 - ВІРШ

Коли я бачу те, що людства цвіт пливе у річці часу тільки мить, що світ — підмостки, що зірок політ керує ним, а молодість біжить в обійми смерті, думаю про те, що люди десь подібні до рослин — міцні весною, юність їх цвіте, та марно все — невпинний часу плин веде безжальну з юністю війну, цькує пітьму на світлий день ясний… Колись він знищить і твою весну, тому кажу тобі, коханий мій, повір, що битві з часом зможеш ти відродження в коханні віднайти… (липень 2017 р.)