Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Сокол: Звернення до небайдужих. - ВІРШ


Сокол: Звернення до небайдужих. - ВІРШ
UA | FR | RU

Поезії для дітей (не для дорослих)

Бібліотека | Поети Клубу Поезії | Спілкування | Книгарня | Літературні премії | Контакти КлПоезії |

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 6

Пошук


Перевірка розміру




Звернення до небайдужих.

Я нікого не хочу поучати й обіжати, та на пам’ятку напишу. Я читаю і вірші, і прози сучасних поетів, а їх тисячі. Що проглядається сучасного життя у творчості поетів — це любов, природа, байки чи просто щось відірване від поточного життя Українського народу. Я не проти — пишіть, та не забувайте за страждання народу, за переможні дні — це історія. І ось пройдуть роки, А ІСТОРІЮ ВЖЕ ПИШУТЬ ЧУЖАКИ і прочитають ваші строки, та й скажуть новому поколінню: Яка війна, поети того часу писали не про війну, її не було, вони пишуть про любов, природу. Пишіть, фіксуйте кожен час, кожну мить сучасної події, це дасть силу, віру в перемогу правдивої історії Українського народу. Нашу історію вже переписували, присвоювали собі, нас обманули. Не напишете Ви, за Вас напишуть вороги. Наприклад: 1. Чи знаємо історію Українських богатирів. Москалі присвоїли трьох наших богатерів за своїх. - Добриня Никитич - родився в селі Никитичи, на Волині, при князюванні Володимира. - Альоша Попович - родився в селі Пирятині, на Полтавщині. - Ілля Муромець — родився в містечку Морівськ, Чернігівська область. 2. Ми, слов’яни-українці народжуємося з генетичною пам’яттю наших праотців православних, вільних дітей Божих, з любов’ю до Родини і до Матінки Землі. Ми вільний народ з початку древнійшого, слов’янського, православного Роду. А з приходом християнства ми стали рабами Божими - коли немовля хрестять, коли вінчається подружжя, ми також раби, коли покидаємо живий світ, також в молитвах. Ми добровільно звемо себе рабами. Немає народів на планеті, щоб себе називали рабами. В усьому світі, в інших ведучих вірувань, слово — раб, не вживається. Як би хто не трактував з християнських міркувань сутність раба, раб є раб — безправна, безвільна людина. Пізнай себе Знати Віру Родову, Ти і Бог завжди в дорозі. Знати Віру Родову, Завжди добро творити в змозі. Знати історію свою, Ти пишаєшся собою. Знати історію свою, Ворогам немає спокою. Якщо згубив ти все в путі І тебе це не турбує. Не буде спокою в житті, Чуже тебе рабом зґвалтує. Жовтень 2025 р.

ID: 1050622
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 01.11.2025 17:17:31
© дата внесення змiн: 01.11.2025 17:17:31
автор: Сокол

Мені подобається 8 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали: Катерина Собова
Прочитаний усіма відвідувачами (161)
В тому числі авторами сайту (12) показати авторів
Середня оцінка поета: 0 Середня оцінка читача: 0
Додати коментар можна тільки після реєстрації
Зареєструватися може будь-який відвідувач сайта.




КОМЕНТАРІ

Галина Лябук, 06.11.2025 - 18:11
Пишу не так часто, але про все в міру. Хіба можливо оминути тему війни, це те, що болить, турбує кожного свідомого українця... Погоджуюсь з тим, що торкнулися у зверненні. 12 12 hi 23
 
Сокол відповів на коментар Галина Лябук, 09.11.2025 - 07:46
ДЯкую що иене зрозуміли. Наша часточка Слова, це шлях до Перемоги. 22 give_rose hi
 
12 Я також не завжди пишу про війну, хоча вона за роки цієї жорстокої війни уже в’їлась у свідомість...Кожен день починається з цих непростих новин про неї трикляту...Та писати про це не завжди змога, тому і пишу про щось інше...
 
Сокол відповів на коментар Валентина Ланевич, 09.11.2025 - 07:44
Дуже вдячний що мене зрозуміли. Гуртом Переможемо. 22 give_rose hi
 
Ніна Незламна, 02.11.2025 - 13:44
12 Дякую за творчість. 16 Писати важко,коли в останній путь проводжають воїна, а коли за рідного онука, який пропав безвісти зовсім нічого не чути...то писати втроє важче.Коли вже безнадія крає душу щоднини, йому ж ли ш було 22 роки..Хто знає де душа цієї дитини, всупереч волі котиться сльоза... 17 cry
 
Сокол відповів на коментар Ніна Незламна, 02.11.2025 - 17:40
Дякую. Так, дуже важко. Винищується молоде покоління. Для ворога радість.
Ми обирали наших вождів, які розброїли Україну і підготовили підгрунтя для розвязання війни. От, те що маємо, те й маємо. Тепер потрібно вижити, ворогів розгромити. Україна є, Україна буде, український народ Переможе. 22 give_rose
 
Чайківчанка, 01.11.2025 - 21:09
give_rose osen2 flo31 flo32 osen1 osen1 osen1
 
Сокол відповів на коментар Чайківчанка, 02.11.2025 - 17:30
ДЯкую, що заглянули. give_rose hi
 
12 Погоджуюсь з Вами. У мене є ціла рубрика віршів на воєнну тему і громадянську (патріотичну). Але підтримую ще й liza Bird, написати такий вірш дуже важко, інколи плачу над кожним рядком. І також підтримую Катерину Собову, мені теж люди пишуть у ФБ і дякують за вірші, які відволікають від стресового стану. Тому вважаю, що все треба в міру. 16 hi
 
Сокол відповів на коментар Світлая (Світлана Пирогова), 02.11.2025 - 17:29
Дякую. Труди від чистої душі, від щирого серця надихають на перемогу, надають віру і силу поколінню. Все, що ми пишемо можливо є часткою їсторії сучасного життя для Перемоги. 22 give_rose hi
 
Катерина Собова, 01.11.2025 - 20:21
12 Дуже мудрі настанови! Я обрала один напрямрк - гумор. З початком війни вирішила, що недоречно писати щось для сміху, коли кругом сльози, але численні звертання змусили переглянути свої погляди. Люди писали, що саме такі твори допомагають переключитися, усміхнутися, були випадки, що саме гумор сприяв швидше вийти із стану депресії. Звичайно про все те, що відбувається, ми повинні писати - це наша історія, тут я з Вами на всі 100% згодна!
 
Сокол відповів на коментар Катерина Собова, 02.11.2025 - 17:21
Ваші гуморески мені подобаються, веселять.
Вороги і внутрішні, і зовнішні нищать нас, словян-Українців, що б нас винищити, затерти наше прошле й сучасне. Бояться нашу Родову силу духа, силу Родової волі. Якщо наше покоління це не відстоїть, рабами скінчимося.
Тому й бажаю свою часть життя додати словами до істини й перемоги. 22 give_rose hi
 
liza Bird, 01.11.2025 - 19:40
Згодна з вами, треба знати історію і писати про війну. Та скажу чесно, написати вірш про війну тяжко...віддаєш всі сили, які і так вона відбирає...тому їх небагато...а кохання і природа відновлює сили... я про себе кажу.Натхнення Вам! 16 hi
 
Сокол відповів на коментар liza Bird, 02.11.2025 - 17:00
Вдячний. Пишіть прозою, пишіть в щоденку що бачите, хоча пару речень, це буде для нащадків, для написання дійсної історії. Вороги уже пишуть на свою користь, а ми в них раби. give_rose hi
 
Чудові і вірні ваші думки. Дякую. 16 smile 12
 
Сокол відповів на коментар Наталі Косенко - Пурик, 02.11.2025 - 16:59
Вдячний Вам за підтримку. Правда нашого древнього Роду хай відродиться. 22 23 give_rose
 
Наталі Косенко - Пурик відповів на коментар Сокол, 02.11.2025 - 17:01
16 give_rose
 

Нові твори
наступного разу
Поезія для дітей