Самотність хмарочосів,
буденщини фальцет…
Тобі так личить осінь —
чи знаєш ти про це?
У юхтовій суконці
танцює між вогнів,
бо ти для неї — сонце
у непогожі дні.
Ти осені — це небо,
глибоке, без жалю.
І вітер поміж ребер —
а я тебе люблю!
І неймовірна сила
наснаги додає…
Тобі пасують крила.
Спасибі, що ти є!
Чудова поезія! 
