Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Степан Олександр: Розкатаний. - ВІРШ

Розкатав я себе скатертиною, Чи то щедра була душа, Десь у серці лишився дитиною, А на старість виднілась межа. Все життя був для когось знахідка, Хіба шкода, як треба бери. Для дружини солодкий, мов ягідка І масний ніби ті деруни. Розбирали мене на всі сторони, Ніби з сиром якісь пироги. А вгорі вже кружляли ворони, Чи то друзі, чи вже вороги. Із роками я весь обвітрився І змінився товарний вид. Та і сам у собі зневірився, Чи то сам вже собі набрид. Де не глянеш то вже надкушений, Весь зім’ятий, не еталон. І на голову трохи притрушений, Ще й скінчився гарантій талон. Чи жалкую що був розкатаним, Через це може й нігті згриз. А якби був цнотливо- незайманим, То напевно давноб уже скис. 29.10.25р. Олександр Степан.