Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Горова Л.: Негода - ВІРШ

А для мене негода - вона у замащених берцях Об окопної глини тягучу і ржаву багнюку. То не дощ, що мені цілу ніч підвіконнями стукав. Дощ - це там, де солдату на плечі натомлені ллється. Де тяжіє розгрузка, де мокрі несушені ноги, Де гарячого чаю ковток від окопної свічки. Де в сухому кутку заспокоїться пес підопічний Дотиканням руки, що збабіла давно від вологи. І хіба то негода - за шибкою вулиця кисне. Боже, дай хоч молитвою хлопця промоклого вкрити! На врожай посилаєш Ти осінь таку дощовиту, А багно із липучої глини послав ненавмисне.