Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Чайківчанка: Дивлюсь на осінь - ВІРШ

Дивлюсь на осінь у нічне вікно ,- як сідає сонце низенько. Дякую Богу ,що мені дано - Відчуть твою красу серденька. Стрічаю я осінь - надвечір'я... А край неба осінній вечір. Летить жовте листя на подвір'я А журавлі в краї далечі. О Осене,птахо сизокрила !... Не спіши в листопад - почекай! Ти наш літній сад озолотила Прошу, зігрій сонцем з небокрай!. Я самотня без пари лебідка Неспиться, так мені ночами. Згораю без тепла наче квітка Наче зірка під небесами. Осене намалюй казкові сни, Хай голубіє день - край неба!... Я відчую ясне сонце весни І злечу на крилах до тебе. А небо наче синій океан Там втоплю свою печаль, журбу. Обійма холодом сивий туман Нема того, кого я люблю. О осене, птахо сизокрила!... Поверни мене в літо назад. Там щебече пісні пташка мила Малює нам казку - зорепад. Осене ,прожени чорні хмари Хай цвітуть, ще квіти любові! В твоїх долонях горять стожари Ведуть до зір ночі бузкові. 2---------- Осінь засріблила моє волосся біленьким снігом мої скроні. Не все омріяне в житті збулося... В'яне квітка в моїй долоні. Сніги покрили білі хризантеми Засніжили сліди до саду. Схиляють їм голову стрункі клени.. Вкривають листям листопаду. О ,Осене ти не плач, і не ридай ! Не рань мою душу дощами. До ніг листя пожовкле не розсипай Зігрій сонцем під небесами. О осене ,панно золоволоса!... Не відлітай в осінній туман. Стою , як сирота у травах боса... Від сліз хвиля несе в океан. Йду я у золоту осінь - листопад Вже важка хода під ногами. Знаю ,що літо не поверну назад І тих ,хто зігрівав словами. А тих кого любила, вже немає Злетіли у даль, як журавлі. Жовте листячко з дерев облітає... Я в'яну без тепла на землі.