Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Серафима Пант: Алхімік-дощ - ВІРШ


Серафима Пант: Алхімік-дощ - ВІРШ
UA | FR | RU

Поезії для дітей (не для дорослих)

Бібліотека | Поети Клубу Поезії | Спілкування | Книгарня | Літературні премії | Контакти КлПоезії |

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 2

Пошук


Перевірка розміру




Алхімік-дощ

Прикріплений файл: дощ.mp3



На маленьких планетах живуть не лише маленькі принци. Для дощу хмара - власний Всесвіт, Власна хата. Дощ - пісня, Сила якої затьмарює інші звуки. Краплин стукіт По підвіконню Мого вікна. Я не маленька. Я не одна На цій великій планеті, Та коли дощить, Усі поети стають самотніми, Усі хмари - швидкими, Планети - горошинами, Час - половою, І тільки слово З олова Стає золотом.

ID: 1050178
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 25.10.2025 09:58:34
© дата внесення змiн: 25.10.2025 14:24:24
автор: Серафима Пант

Мені подобається 6 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали: Рясна Морва, Тетяна Мошковська
Прочитаний усіма відвідувачами (192)
В тому числі авторами сайту (5) показати авторів
Середня оцінка поета: 0 Середня оцінка читача: 0
Додати коментар можна тільки після реєстрації
Зареєструватися може будь-який відвідувач сайта.




КОМЕНТАРІ

Lana P., 26.10.2025 - 20:27
Прекрасно сказано! 12 16
 
Серафима Пант відповів на коментар Lana P., 27.10.2025 - 07:27
16 дякую!
 
ХРЕСТОСЛОВ, 26.10.2025 - 03:34
сло́во є о́ловом
мовча́ння є зо́лотом
час є поло́вою
а поет - він як до́лото,
що́

викреса́є зі ске́лі
вірші
які
самі по собі ніц не ва́рті для ру́ху по не́бу плане́т те́мним тло́м

лиш алхімік
тайно́пис зчита́є з скрижа́лів
які замовча́ли
і
зо́лотом ста́ли
як тільки-но́ ви́пали
з рук у пое́та

олов'яні солдатики слів
як Герме́с Трісмегіст
розставля́в він
на ша́ховій до́шці
в тає́мні фігу́ри ці

шука́ючи ви́хід з земно́го життя́
до зіро́к позача́сних

до́щ
алхімік
шуми́ть
колісни́цею рту́ті живо́ї

розкриптографо́вує ко́д таємни́ць
підбира́ючи ключ у зачи́нені две́рі

чому́ про те́бе кра́ще ду́мається в до́щ?
чому́ для мо́го світу ти така́ важли́ва?

магічно впла́влена в оце́й осінньожо́втий до́щ
моя́ алхімія безмо́вної любо́ві
 
Серафима Пант відповів на коментар ХРЕСТОСЛОВ, 26.10.2025 - 08:30
Табула раса - світ
До початку дощу
Зоряних шахів -
Гросмейстер оновлює дошку.
Впали із неба на Землю.
Пробіг тілом струм -
Ми опинилися близько.
Осіння тривожність
Листя, що падає,
Нагадує про алхімію польоту.
 
ХРЕСТОСЛОВ відповів на коментар Серафима Пант, 26.10.2025 - 10:53
Ми опини́лися бли́зько
в алхімічнім пере́тині всіх траєкто́рій
листогріхопадіннь

Осіння триво́жність
трива́

я ди́влюся в очі дощу́
Пробіга́ тілом стру́м

ніби вічність гово́рить твоїми уста́ми
 
Серафима Пант відповів на коментар ХРЕСТОСЛОВ, 26.10.2025 - 12:26
Крізь нас говорить вічність
Мовчанням золотим.
Щось потаємне кличе:
Лети...
Лети...
Лети...
Поміж холодних крапель
Осіннього дощу
Спроможні відшукати
Платформу,
саме ту
9 ¾
 
ХРЕСТОСЛОВ відповів на коментар Серафима Пант, 26.10.2025 - 13:24
дев'я́тьтричетвертну́ платфо́рму
го́ді ло́бом відшука́ти в дощ
й за гарної пого́ди
бу́де те ж саме́

насни́сь мені
під ра́нок
в тій красі
яку́
не стри́має мере́живо фіра́нок

простоволо́су
бо́су
осяйну́

мов па́морозь на голих вітах й квітах
 
Серафима Пант відповів на коментар ХРЕСТОСЛОВ, 26.10.2025 - 14:06

 
Серафима Пант відповів на коментар ХРЕСТОСЛОВ, 26.10.2025 - 16:04
"Я знаю, що я нічого не знаю..."
 
ХРЕСТОСЛОВ відповів на коментар Серафима Пант, 26.10.2025 - 17:17
софістика
серафімістика

всі хто зако́ханий
був є і бу́де
не зна́ють як все це́
коха́ння ста́лося
лише́
"Я знаю, що́ нічо́го я не знаю"

й не тре́ба зна́ти я́к там світить Сонце
як кро́в всере́дині тече́
і я́к кохає тво́є се́рце

не тре́ба зна́ть
лиш вірить й відчува́ть

що відбува́ється усе́ це урочи́сто чисто
в ім'я добра́
в ім'я краси твоїх оче́й
глибо́ких і сумни́х коли́
ти думаєш бага́то про
"чому не знаю се?"
 
Серафима Пант відповів на коментар ХРЕСТОСЛОВ, 26.10.2025 - 18:22
Думки - як хмари.
Сонце поміж хмар - гаряче серце, що пульсує світлом.
Наосліп відчувати - справжній дар,
Найбільший дар - не знаючи, любити.
 
ХРЕСТОСЛОВ відповів на коментар Серафима Пант, 26.10.2025 - 18:46
повір,
не знаю на́що я тебе́ люблю́
але́
не мо́жу я іна́кше жи́ти

скоріш за все́ - це да́р

і чий?

бо я ніко́го і нічо́го не проси́в
само́ на го́лову це впа́ло
одра́зу серце запала́ло
оти́м
тільки́ твоїм
огне́м
який
пульсу́є спра́вжнім
світлим світлом

іду́ вже не́
нао́сліп
те́мним світом

іду в ще більше по́лум'я

в твоє́
 
Серафима Пант відповів на коментар ХРЕСТОСЛОВ, 26.10.2025 - 18:55
Крізь вогонь та крізь воду
Сміливці ідуть.
Кров твоя не холодна, не срібна, мов ртуть,
І слова твої - сонця гарячий потік.
Тільки б серце своє ти об лід не обпік
Моїх думок.
 

Нові твори
наступного разу
Поезія для дітей